Словник іншомовних слів Мельничука

біфіляр

біфіля́р

(від бі... і лат. filum – нитка)

електричний провідник, складений удвоє або намотаний після цього на котушку.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. біфіляр — біфіля́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. біфіляр — -у, ч. Електричний провідник, складений удвоє або намотаний після цього на котушку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біфіляр — БІФІЛЯ́Р, а, ч., техн. Дріт, зробл. із двох ниток або кабелів. Деякі біфіляри мають суміжні котушки, в яких витки розташовані так, щоб різниця потенціалів була збільшена (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах