біфіляр

БІФІЛЯ́Р, а, ч., техн.

Дріт, зробл. із двох ниток або кабелів.

Деякі біфіляри мають суміжні котушки, в яких витки розташовані так, щоб різниця потенціалів була збільшена (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. біфіляр — біфіля́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. біфіляр — -у, ч. Електричний провідник, складений удвоє або намотаний після цього на котушку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. біфіляр — біфіля́р (від бі... і лат. filum – нитка) електричний провідник, складений удвоє або намотаний після цього на котушку.  Словник іншомовних слів Мельничука