біфіляр

біфіля́р

(від бі... і лат. filum – нитка)

електричний провідник, складений удвоє або намотаний після цього на котушку.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біфіляр — біфіля́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. біфіляр — БІФІЛЯ́Р, а, ч., техн. Дріт, зробл. із двох ниток або кабелів. Деякі біфіляри мають суміжні котушки, в яких витки розташовані так, щоб різниця потенціалів була збільшена (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. біфіляр — -у, ч. Електричний провідник, складений удвоє або намотаний після цього на котушку. Великий тлумачний словник сучасної мови