біфіляр

Значення в інших словниках

1. біфіляр — -у, ч. Електричний провідник, складений удвоє або намотаний після цього на котушку. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. біфіляр — БІФІЛЯ́Р, а, ч., техн. Дріт, зробл. із двох ниток або кабелів. Деякі біфіляри мають суміжні котушки, в яких витки розташовані так, щоб різниця потенціалів була збільшена (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. біфіляр — біфіля́р (від бі... і лат. filum – нитка) електричний провідник, складений удвоє або намотаний після цього на котушку. Словник іншомовних слів Мельничука