вексель
ве́ксель
(нім. Wechsel, букв. – зміна, розмін)
письмове боргове зобов’язання встановленої форми, що дав власникові (векселедержателю) незаперечне право вимагати від боржника (векселедавця) сплати зазначеної у В. суми грошей у вказаний строк.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука