вокатив

вокати́в

[лат. (casus) vocativus]

кличний відмінок.

Значення в інших словниках

1. вокатив — -а, ч. Кличний відмінок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вокатив — (грам.) кличний відмінок  Словник чужослів Павло Штепа
3. вокатив — ВОКАТИ́В, а, ч., лінгв. Кличний відмінок. Синонімічний ряд номінацій, які можна використати в ролі вокатива, є відкритим, напр.: золотусику, мурчику, пушинко, мишко (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах