Великий тлумачний словник сучасної мови

вокатив

вокати́в

-а, ч.

Кличний відмінок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вокатив — (грам.) кличний відмінок  Словник чужослів Павло Штепа
  2. вокатив — ВОКАТИ́В, а, ч., лінгв. Кличний відмінок. Синонімічний ряд номінацій, які можна використати в ролі вокатива, є відкритим, напр.: золотусику, мурчику, пушинко, мишко (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. вокатив — вокати́в [лат. (casus) vocativus] кличний відмінок.  Словник іншомовних слів Мельничука