віконт
віко́нт
[франц. vicomte, від лат. vicecomes, букв. – заступник графа (1)]
1. У Франкській державі Каролінгів – заступник графа (посадова особа).
2. В країнах Західної Європи – дворянський титул (нижчий за графа й вищий за барона). Зберігся в Англії та деяких інших країнах.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука