гармоніки

гармо́ніки

(від грец. αρμονικός – співзвучний, стрункий)

1. фіз. Коливання, частоти яких кратні основній частоті складного коливання.

2. матем. Періодичні функції виду A sin (ωχ + φ).

Значення в інших словниках

1. гармоніки — Гармоники — harmonics — Harmonische — 1) фіз. Коливання, частоти яких кратні основній частоті складного коливання. 2) матем. Періодичні функції виду A*sin(ωχ+φ).  Гірничий енциклопедичний словник
2. гармоніки — -нік, мн. фіз. Коливання, частоти яких кратні основній частоті складного коливання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гармоніки — ГАРМО́НІКИ, ік, мн. (одн. гармо́ніка, и, ж.), фіз., мат. Коливання, часто́ти яких кратні основній частоті складного коливання...  Словник української мови у 20 томах