генеративний

генерати́вний

(лат. generativus, від genero – породжую)

породжуючий;

¤ г-і клітини – статеві клітини.

Значення в інших словниках

1. генеративний — генерати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. генеративний — -а, -е, біол. Який служить для розмноження. Генеративні органи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. генеративний — Творчий, витворчий, витворний, породжальний  Словник чужослів Павло Штепа
4. генеративний — ГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. біол. Який служить для розмноження. Зелені генеративні пагони стерилізують 0,1%-м розчином діациду протягом 8–10 хвилин (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. генеративний — ГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е, біол. Який служить для розмноження. Квіти верби збудовані дуже просто і складаються лише з генеративних органів — тичинок та маточок (Практ. з систем, та морф. рослин, 1955, 177).  Словник української мови в 11 томах