генеративний —
генерати́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
генеративний —
-а, -е, біол. Який служить для розмноження. Генеративні органи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
генеративний —
ГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. біол. Який служить для розмноження. Зелені генеративні пагони стерилізують 0,1%-м розчином діациду протягом 8–10 хвилин (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
генеративний —
генерати́вний (лат. generativus, від genero – породжую) породжуючий; ¤ г-і клітини – статеві клітини.
Словник іншомовних слів Мельничука
генеративний —
ГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е, біол. Який служить для розмноження. Квіти верби збудовані дуже просто і складаються лише з генеративних органів — тичинок та маточок (Практ. з систем, та морф. рослин, 1955, 177).
Словник української мови в 11 томах