голографія

гологра́фія

(від голо... і ...графія)

спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання об’ємного зображення об’єкта.

Значення в інших словниках

1. голографія — гологра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. голографія — -ї, ж. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі та одержання об'ємного зображення об'єкта.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голографія — ГОЛОГРА́ФІЯ, ї, ж. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання зображення об'єкта. За три роки до народження голографії відомий письменник-фантаст І. Єфремов докладно описав її в оповіданні “Тінь минулого” (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. голографія — Метод записування і відтворювання тривимірних зображень; запис на фотоплівці або пластині (т.зв. голограма) є, на перший погляд, безладною комбінацією інтерференційних смужок та кілець з інформацією як про амплітуду...  Універсальний словник-енциклопедія
5. голографія — ГОЛОГРА́ФІЯ, ї, жін. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання об’ємного зображення об’єкта. Деніс Габор..  Словник української мови в 11 томах