голографія
гологра́фія
(від голо... і ...графія)
спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання об’ємного зображення об’єкта.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голографія — гологра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- голографія — -ї, ж. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі та одержання об'ємного зображення об'єкта. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голографія — ГОЛОГРА́ФІЯ, ї, ж. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання зображення об'єкта. За три роки до народження голографії відомий письменник-фантаст І. Єфремов докладно описав її в оповіданні “Тінь минулого” (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- голографія — Метод записування і відтворювання тривимірних зображень; запис на фотоплівці або пластині (т.зв. голограма) є, на перший погляд, безладною комбінацією інтерференційних смужок та кілець з інформацією як про амплітуду... Універсальний словник-енциклопедія
- голографія — ГОЛОГРА́ФІЯ, ї, жін. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання об’ємного зображення об’єкта. Деніс Габор.. Словник української мови в 11 томах