голографія
ГОЛОГРА́ФІЯ, ї, ж.
Спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання зображення об'єкта.
За три роки до народження голографії відомий письменник-фантаст І. Єфремов докладно описав її в оповіданні “Тінь минулого” (з наук.-попул. літ.);
Едгар Стівенс винайшов засіб, надзвичайно ефективний, який проектує в простір зображення .. Без спецекрана. А це – винахід. Це крок уперед, нове слово в голографії (В. Чемерис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голографія — гологра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- голографія — -ї, ж. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі та одержання об'ємного зображення об'єкта. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голографія — гологра́фія (від голо... і ...графія) спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання об’ємного зображення об’єкта. Словник іншомовних слів Мельничука
- голографія — Метод записування і відтворювання тривимірних зображень; запис на фотоплівці або пластині (т.зв. голограма) є, на перший погляд, безладною комбінацією інтерференційних смужок та кілець з інформацією як про амплітуду... Універсальний словник-енциклопедія
- голографія — ГОЛОГРА́ФІЯ, ї, жін. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання об’ємного зображення об’єкта. Деніс Габор.. Словник української мови в 11 томах