голографія
ГОЛОГРА́ФІЯ, ї, жін. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання об’ємного зображення об’єкта.
Деніс Габор.. винайшов мікроскоп без жодної лінзи, І назвав свій метод голографією — від старогрецького «голос» — весь, повний; адже метод давав можливість одержувати всю інформацію про предмет спостережень, яку тільки могли донести будь-які хвилі (Наука і життя, 1, 1972, 17);
Для голографії розкривається широчезне поле застосування. Найперше йдеться про кіно і телебачення (Вечірній Київ, 22.IX 1967, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голографія — гологра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- голографія — -ї, ж. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі та одержання об'ємного зображення об'єкта. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голографія — ГОЛОГРА́ФІЯ, ї, ж. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання зображення об'єкта. За три роки до народження голографії відомий письменник-фантаст І. Єфремов докладно описав її в оповіданні “Тінь минулого” (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- голографія — гологра́фія (від голо... і ...графія) спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання об’ємного зображення об’єкта. Словник іншомовних слів Мельничука
- голографія — Метод записування і відтворювання тривимірних зображень; запис на фотоплівці або пластині (т.зв. голограма) є, на перший погляд, безладною комбінацією інтерференційних смужок та кілець з інформацією як про амплітуду... Універсальний словник-енциклопедія