голографія
Метод записування і відтворювання тривимірних зображень; запис на фотоплівці або пластині (т.зв. голограма) є, на перший погляд, безладною комбінацією інтерференційних смужок та кілець з інформацією як про амплітуду, так і про фазу відбитих від предмета світлових хвиль (звичайне фотографічне зображення містить інформацію тільки про амплітуду хвиль); для зчитування голограми та відтворення з неї об'ємного зображення використовують когерентне (лазерне) світло; з використанням спеціальної технології та матеріалів отримують голограми, які можна зчитувати у звичайному білому (некогерентному) світлі, напр., райдужні г., в яких, однак, можливість діставати відчуття об'ємності зображення обмежена одним напрямком.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голографія — гологра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- голографія — -ї, ж. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі та одержання об'ємного зображення об'єкта. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голографія — ГОЛОГРА́ФІЯ, ї, ж. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання зображення об'єкта. За три роки до народження голографії відомий письменник-фантаст І. Єфремов докладно описав її в оповіданні “Тінь минулого” (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- голографія — гологра́фія (від голо... і ...графія) спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання об’ємного зображення об’єкта. Словник іншомовних слів Мельничука
- голографія — ГОЛОГРА́ФІЯ, ї, жін. Спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання об’ємного зображення об’єкта. Деніс Габор.. Словник української мови в 11 томах