градієнт

градіє́нт

[від лат. gradiens (gradientis) – крокуючий]

міра зростання або спадання в просторі якоїсь фізичної величини на одиницю довжини.

Значення в інших словниках

1. градієнт — градіє́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. градієнт — -а, ч. Міра зростання або спадання в просторі якоїсь фізичної величини на одиницю довжини. Фізіологічний градієнт — якісна або кількісна характеристика поступової зміни будь-якого фізіологічного показника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. градієнт — ГРАДІЄ́НТ, а, ч. 1. фіз. Міра зростання або спадання у просторі якої-небудь фізичної величини при переміщенні на одиницю довжини. У приміщенні з неутепленою підлогою простежується значний градієнт температури: від підлоги до стелі – до 7 °С...  Словник української мови у 20 томах