Орфографічний словник української мови

градієнт

градіє́нт

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. градієнт — -а, ч. Міра зростання або спадання в просторі якоїсь фізичної величини на одиницю довжини. Фізіологічний градієнт — якісна або кількісна характеристика поступової зміни будь-якого фізіологічного показника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. градієнт — ГРАДІЄ́НТ, а, ч. 1. фіз. Міра зростання або спадання у просторі якої-небудь фізичної величини при переміщенні на одиницю довжини. У приміщенні з неутепленою підлогою простежується значний градієнт температури: від підлоги до стелі – до 7 °С...  Словник української мови у 20 томах
  3. градієнт — градіє́нт [від лат. gradiens (gradientis) – крокуючий] міра зростання або спадання в просторі якоїсь фізичної величини на одиницю довжини.  Словник іншомовних слів Мельничука