Орфографічний словник української мови

граділь

граді́ль

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. граділь — -я, ч. і ж. Частина плуга, в якій закріплюють чересло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. граділь — ГРАДІ́ЛЬ див. гряді́ль.  Словник української мови у 20 томах
  3. граділь — Граді́ль, -ді́ля, -леві; -ді́лі, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. граділь — ГРАДІ́ЛЬ, я, ч. і ж. Частина плуга, в якій закріплюють чересло. [Демид:] Хіба у нас плуг?.. Похряпаний, чепіги позв’язувані у десятьох місцях, повзун геть стерся, граділь у двох місцях цуркою скручений (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
  5. граділь — Граділь, -ля м. Гредиль, часть плуга, въ которую укрѣпляется чересло. Чуб. VII. 398.  Словник української мови Грінченка