градієнт

градіє́нт

[від лат. gradiens (gradientis) – крокуючий]

міра зростання або спадання в просторі якоїсь фізичної величини на одиницю довжини.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. градієнт — градіє́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. градієнт — -а, ч. Міра зростання або спадання в просторі якоїсь фізичної величини на одиницю довжини. Фізіологічний градієнт — якісна або кількісна характеристика поступової зміни будь-якого фізіологічного показника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. градієнт — ГРАДІЄ́НТ, а, ч. 1. фіз. Міра зростання або спадання у просторі якої-небудь фізичної величини при переміщенні на одиницю довжини. У приміщенні з неутепленою підлогою простежується значний градієнт температури: від підлоги до стелі – до 7 °С... Словник української мови у 20 томах