градієнт
градіє́нт
[від лат. gradiens (gradientis) – крокуючий]
міра зростання або спадання в просторі якоїсь фізичної величини на одиницю довжини.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- градієнт — градіє́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- градієнт — -а, ч. Міра зростання або спадання в просторі якоїсь фізичної величини на одиницю довжини. Фізіологічний градієнт — якісна або кількісна характеристика поступової зміни будь-якого фізіологічного показника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- градієнт — ГРАДІЄ́НТ, а, ч. 1. фіз. Міра зростання або спадання у просторі якої-небудь фізичної величини при переміщенні на одиницю довжини. У приміщенні з неутепленою підлогою простежується значний градієнт температури: від підлоги до стелі – до 7 °С... Словник української мови у 20 томах