градієнт

градіє́нт

-а, ч.

Міра зростання або спадання в просторі якоїсь фізичної величини на одиницю довжини.

Фізіологічний градієнт — якісна або кількісна характеристика поступової зміни будь-якого фізіологічного показника.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. градієнт — градіє́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. градієнт — ГРАДІЄ́НТ, а, ч. 1. фіз. Міра зростання або спадання у просторі якої-небудь фізичної величини при переміщенні на одиницю довжини. У приміщенні з неутепленою підлогою простежується значний градієнт температури: від підлоги до стелі – до 7 °С... Словник української мови у 20 томах
  3. градієнт — градіє́нт [від лат. gradiens (gradientis) – крокуючий] міра зростання або спадання в просторі якоїсь фізичної величини на одиницю довжини. Словник іншомовних слів Мельничука