граматика

грама́тика

(грец. γραμματική, від γράμμα – літера, написання)

частина лінгвістики, що вивчає будову мови.

Значення в інших словниках

1. граматика — грама́тика 1 іменник жіночого роду наука грама́тика 2 іменник жіночого роду підручник  Орфографічний словник української мови
2. граматика — -и, ж. 1》 Лінгвістична наука, що вивчає будову мови, тобто будову і форми слова, речення і словосполучення. || Навчальний предмет цієї науки. || Підручник із цього навчального предмета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. граматика — ГРАМА́ТИКА, и, ж. 1. Розділ мовознавства, що вивчає будову та форми слова, речення і словосполучення. Праці з історичної граматики висвітлюють співіснування давньоруських і старослов'янських морфологічних рис у пам'ятках...  Словник української мови у 20 томах
4. граматика — • граматика - наука про будову мови, тобто про системну цілісність закономірно взаємопов'язаних одиниць мови з притаманними їм формами і значеннями, що ними виражаються. Осн.  Українська літературна енциклопедія
5. граматика — Морфологічна та синтаксична системи мови; розділ мовознавства, який охоплює морфологію, синтаксис, фонетику; г. описова, нормативна, генеративна, історична, порівняльна.  Універсальний словник-енциклопедія
6. граматика — Грама́тика, -ки, -ці; -тики, -тик (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. граматика — ГРАМА́ТИКА, и, ж. 1. Лінгвістична наука, що вивчає будову мови, тобто будову і форми слова, речення і словосполучення. Тепер російська наука вже має найбільшу за весь час її існування граматику російської літературної мови, ..  Словник української мови в 11 томах
8. граматика — рос. грамматика (грец. gramma-tike) — частина лінгвістики, що вивчає будову мови.  Eкономічна енциклопедія
9. граматика — Граматика, -ки ж, 1) Грамматика. Ном. № 10439. 2) Третій изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.  Словник української мови Грінченка