граматика —
грама́тика 1 іменник жіночого роду наука грама́тика 2 іменник жіночого роду підручник
Орфографічний словник української мови
граматика —
-и, ж. 1》 Лінгвістична наука, що вивчає будову мови, тобто будову і форми слова, речення і словосполучення. || Навчальний предмет цієї науки. || Підручник із цього навчального предмета.
Великий тлумачний словник сучасної мови
граматика —
ГРАМА́ТИКА, и, ж. 1. Розділ мовознавства, що вивчає будову та форми слова, речення і словосполучення. Праці з історичної граматики висвітлюють співіснування давньоруських і старослов'янських морфологічних рис у пам'ятках...
Словник української мови у 20 томах
граматика —
• граматика - наука про будову мови, тобто про системну цілісність закономірно взаємопов'язаних одиниць мови з притаманними їм формами і значеннями, що ними виражаються. Осн.
Українська літературна енциклопедія
граматика —
грама́тика (грец. γραμματική, від γράμμα – літера, написання) частина лінгвістики, що вивчає будову мови.
Словник іншомовних слів Мельничука
граматика —
Морфологічна та синтаксична системи мови; розділ мовознавства, який охоплює морфологію, синтаксис, фонетику; г. описова, нормативна, генеративна, історична, порівняльна.
Універсальний словник-енциклопедія
граматика —
ГРАМА́ТИКА, и, ж. 1. Лінгвістична наука, що вивчає будову мови, тобто будову і форми слова, речення і словосполучення. Тепер російська наука вже має найбільшу за весь час її існування граматику російської літературної мови, ..
Словник української мови в 11 томах
граматика —
рос. грамматика (грец. gramma-tike) — частина лінгвістики, що вивчає будову мови.
Eкономічна енциклопедія
граматика —
Граматика, -ки ж, 1) Грамматика. Ном. № 10439. 2) Третій изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Словник української мови Грінченка