гінкго

гі́нкго

(япон., з кит. їн-гінг, букв. – сріблястий абрикос)

рід голонасінних деревних рослин родини гінкгових. Єдиний сучасний представник Г. – релікт. Поширений у Східній Азії. В Європі вирощується як декоративне дерево.

Значення в інших словниках

1. гінкго — невідм., с. Декоративна рослина родини гінкгових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гінкго — ГІ́НКГО, невідм., с. Листопадне реліктове дерево і єдиний представник своєї родини з їстівними кісточковими плодами і віялоподібним листям. Я віддав би своє ребро. Може, щось вийшло б із нього: якась рибина, чи жінка, чи гілка забутого дерева гінкго...  Словник української мови у 20 томах