гіпостаз

гіпоста́з

(від грец. ΰπόστασις – осідання)

застій крові у нижчерозташованих частинах тіла та органах. Зумовлений серцевою недостатністю і розвивається внаслідок венозного застою.

Значення в інших словниках

1. гіпостаз — гіпоста́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гіпостаз — -у, ч. Застій крові у нижній частині тіла, зумовлений серцевою недостатністю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гіпостаз — ГІПОСТА́З, у, ч., мед. Застій крові в нижній частині тіла через серцеву недостатність. Сповільнена швидкість кровотоку призводить до гіпостазу (з наук. літ); Черешнево-червоні гіпостази можуть означати гостре отруєння оксидом вуглецю (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах