дизартрія

дизартрі́я

(від диз... і грец άρθρόω – розчленовую)

розлад членороздільної мови. Спостерігається при деяких ураженнях нервової системи та при порушеннях з боку ротової порожнини та її органів.

Значення в інших словниках

1. дизартрія — дизартрі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дизартрія — -ї, ж. Нерозбірлива мова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дизартрія — (мед.) моворозлад  Словник чужослів Павло Штепа
4. дизартрія — ДИЗАРТРІ́Я, ї, ж., мед. Розлад членороздільного мовлення, який проявляється в утрудненій або викривленій вимові окремих слів, складів та звуків.  Словник української мови у 20 томах