дискреційний

дискреці́йний

(франц. discretionnaire – залежний від власного розсуду)

той, що діє за власним розсудом;

¤ д-а влада – право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд; право головуючого в буржуазних парламентах виводити депутатів із залу засідань, накладати на них штрафи.

Значення в інших словниках

1. дискреційний — Дискреційний: — той, що діє за власним розсудом; державна влада — право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд; право головуючого в буржуазних парламентах виводити депутатів із залу засідання, накладати на них штрафи [37]  Словник з творів Івана Франка
2. дискреційний — дискреці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. дискреційний — -а, -е. Той, що діє за власним розсудом. Дискреційна влада — право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дискреційний — ДИСКРЕЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Стос. до дискреції. Дискреційні повноваження дозволяють органу (посадовій особі) на свій розсуд оцінити юридичний факт і визначити форму реагування на нього (із журн.).  Словник української мови у 20 томах