дискреційний

ДИСКРЕЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн.

Стос. до дискреції.

Дискреційні повноваження дозволяють органу (посадовій особі) на свій розсуд оцінити юридичний факт і визначити форму реагування на нього (із журн.).

Значення в інших словниках

1. дискреційний — Дискреційний: — той, що діє за власним розсудом; державна влада — право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд; право головуючого в буржуазних парламентах виводити депутатів із залу засідання, накладати на них штрафи [37]  Словник з творів Івана Франка
2. дискреційний — дискреці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. дискреційний — -а, -е. Той, що діє за власним розсудом. Дискреційна влада — право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дискреційний — дискреці́йний (франц. discretionnaire – залежний від власного розсуду) той, що діє за власним розсудом; ¤ д-а влада – право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд...  Словник іншомовних слів Мельничука