дискреційний
ДИСКРЕЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн.
Стос. до дискреції.
Дискреційні повноваження дозволяють органу (посадовій особі) на свій розсуд оцінити юридичний факт і визначити форму реагування на нього (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дискреційний — Дискреційний: — той, що діє за власним розсудом; державна влада — право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд; право головуючого в буржуазних парламентах виводити депутатів із залу засідання, накладати на них штрафи [37] Словник з творів Івана Франка
- дискреційний — дискреці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- дискреційний — -а, -е. Той, що діє за власним розсудом. Дискреційна влада — право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дискреційний — дискреці́йний (франц. discretionnaire – залежний від власного розсуду) той, що діє за власним розсудом; ¤ д-а влада – право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд... Словник іншомовних слів Мельничука