1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дискреційний

дискреці́йний

-а, -е.

Той, що діє за власним розсудом.

Дискреційна влада — право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд.

Дискреційна політика — політика, яка орієнтується скоріше на економічну ситуацію, ніж на рішення законодавчих та виконавчих органів.

Дискреційне замовлення — замовлення, яке надає повноваження зареєстрованому представникові або іншій брокерській фірмі на прийняття власного рішення від імені клієнта.

Дискреційний рахунок — рахунок, по якому брокеру чи банку надається довіреність на здійснення операцій від імені клієнта.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискреційний — Дискреційний: — той, що діє за власним розсудом; державна влада — право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд; право головуючого в буржуазних парламентах виводити депутатів із залу засідання, накладати на них штрафи [37] Словник з творів Івана Франка
  2. дискреційний — дискреці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. дискреційний — ДИСКРЕЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Стос. до дискреції. Дискреційні повноваження дозволяють органу (посадовій особі) на свій розсуд оцінити юридичний факт і визначити форму реагування на нього (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. дискреційний — дискреці́йний (франц. discretionnaire – залежний від власного розсуду) той, що діє за власним розсудом; ¤ д-а влада – право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд... Словник іншомовних слів Мельничука