дискреційний
дискреці́йний
(франц. discretionnaire – залежний від власного розсуду)
той, що діє за власним розсудом;
¤ д-а влада – право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд; право головуючого в буржуазних парламентах виводити депутатів із залу засідань, накладати на них штрафи.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дискреційний — Дискреційний: — той, що діє за власним розсудом; державна влада — право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд; право головуючого в буржуазних парламентах виводити депутатів із залу засідання, накладати на них штрафи [37] Словник з творів Івана Франка
- дискреційний — дискреці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- дискреційний — -а, -е. Той, що діє за власним розсудом. Дискреційна влада — право глави держави, уряду, вищої службової особи діяти в певних умовах на свій розсуд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дискреційний — ДИСКРЕЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Стос. до дискреції. Дискреційні повноваження дозволяють органу (посадовій особі) на свій розсуд оцінити юридичний факт і визначити форму реагування на нього (із журн.). Словник української мови у 20 томах