домінанта
доміна́нта
[від лат. dominans (dominantis) – пануючий]
1. Головний, пануючий принцип, ідея, ознака; найважливіша складова частина.
2. фізіол. Тимчасово пануюче вогнище збудження в центральній нервовій системі, гальмує збудження з інших рефлекторних центрів.
3. муз. П’ятий ступінь мажорного або мінорного ладу; акорд, побудований на цьому ступені; позначається літерою Д.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука