домінанта —
доміна́нта іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
домінанта —
(лат. dominantis — панівний) одне зі стилістичних понять, що у низці однотипних мовних одиниць виступає носієм основного значення і підпорядковує собі всі інші змістові і стилістичні значення: Україна — рідний край, рідна земля, Вітчизна, Батьківщина, барвінковий край.
Словник стилістичних термінів
домінанта —
-и, ж., книжн. 1》 Основна, панівна ідея, головний, панівний принцип. || Основна ознака або найважливіша складова частина чого-небудь. 2》 Тимчасово панівне вогнище збудження в центральній нервовій системі людини і тварини. 3》 муз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
домінанта —
(від лат. dominantis — панівний) — 1. П’ятий ступінь мажорного або мінорного ладу, один з головних ступенів цих ладів, розташований на квінту вище тоніки; Тяжінню Д. до тоніки властиві гострота,активність.Д.позначається римською цифрою або буквами Д чи D.
Словник-довідник музичних термінів
домінанта —
П'ятий звук у мажорному або мінорному діапазоні, також акорд, який побудований на ньому (напр., в C-dur: g-h-d).
Універсальний словник-енциклопедія
домінанта —
ПОЛО́ЖЕННЯ (твердження, думка, що лежить в основі чого-небудь), ТЕ́ЗА, ПРИ́НЦИП, ДОМІНА́НТА (основне, вихідне). Всі закони сучасної фізики передбачають як постулат положення про тривимірність реального простору (з журналу)...
Словник синонімів української мови
домінанта —
ДОМІНА́НТА, и, ж., книжн. 1. Основна, пануюча ідея, головний, пануючий принцип. Домінантою [у ролі Марусі Богуславки] був жах перед зрадою батьківщини, особливо в сцені зустрічі з матір’ю (Минуле укр.
Словник української мови в 11 томах
домінанта —
(лат. — повеління) Пануюча споруда в архітектурному комплексі або ансамблі. Звичайно має значну висоту (наприклад, дзвіниця, башта) і визначає силует забудови. У монументальному чи декоративному мистецтві — композиційний акцент.
Архітектура і монументальне мистецтво