допінг

до́пінг

(англ. doping, від dope – вживати наркотичні засоби)

фармакологічні та інші речовини, що при введенні в організм спричинюють тимчасове підвищення активності його. Застосовують у медицині. Вживання засобів Д. у спорті заборонено.

Значення в інших словниках

1. допінг — до́пінг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. допінг — -у, ч. Фармакологічні та інші речовини, що з уведенням в організм спричинюють тимчасове підвищення активності його. || перен. Про додатковий спосіб, засіб, що стимулює що-небудь, сприяє досягненню чого-небудь. Фінансовий допінг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. допінг — ДО́ПІНГ, у, ч. 1. Фармакологічні та інші речовини, які при введенні в організм спричиняють різке тимчасове підвищення його фізичної і психічної активності.  Словник української мови у 20 томах
4. допінг — Стимулювання психофіз. активності спортсмена забороненими методами та фармакологічними препаратами; вживання д. суперечить ідеї спорту і заборонене міжнародними федераціями спорту; виявлення д. у спортсмена призводить до дискваліфікації (тимчасової або довічної).  Універсальний словник-енциклопедія
5. допінг — ДО́ПІНГ, у, чол. Фармакологічні та інші речовини, які при введенні в організм спричиняють тимчасове підвищення його активності. Що таке допінг взагалі?...  Словник української мови в 11 томах