допінг
ДО́ПІНГ, у, ч.
1. Фармакологічні та інші речовини, які при введенні в організм спричиняють різке тимчасове підвищення його фізичної і психічної активності.
Допінг застосовують у медицині, але найвідомішим і найскандальнішим є його використання в спорті (з наук.-попул. літ.);
Міжнародна легкоатлетична федерація нині залишається лідером у боротьбі з допінгом (з наук.-попул. літ.);
Що таке допінг взагалі? Це отрута, яка вводиться в організм в незагрозливій кількості (В. Собко);
// розм. Спиртне.
Дрозд хотів зупинити Петра, коли той відчиняв ворітця гаража, лякав міліцією: – Ти ж випив, друже! – Краще їжджу з допінгом (із журн.).
2. перен. Додатковий спосіб, засіб, що стимулює що-небудь, сприяє досягненню чого-небудь.
На добудову атомних блоків Хмельницька і Рівненська АЕС отримали цими днями черговий допінг від Європейського банку реконструкції та розвитку (з газ.);
Фінансовий допінг.
Словник української мови (СУМ-20)