Словник української мови в 11 томах

допінг

ДО́ПІНГ, у, чол. Фармакологічні та інші речовини, які при введенні в організм спричиняють тимчасове підвищення його активності.

Що таке допінг взагалі? Це отрута, яка вводиться в організм в незагрозливій кількості (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 78);

Радянська спортивна медицина базується на принципах справжнього гуманізму. Вона проти сильнодіючих стимуляторів (допінгів), що руйнують нервову і серцево-судинну системи (Вечірній Київ, 13.XII 1971, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. допінг — до́пінг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. допінг — -у, ч. Фармакологічні та інші речовини, що з уведенням в організм спричинюють тимчасове підвищення активності його. || перен. Про додатковий спосіб, засіб, що стимулює що-небудь, сприяє досягненню чого-небудь. Фінансовий допінг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допінг — ДО́ПІНГ, у, ч. 1. Фармакологічні та інші речовини, які при введенні в організм спричиняють різке тимчасове підвищення його фізичної і психічної активності.  Словник української мови у 20 томах
  4. допінг — до́пінг (англ. doping, від dope – вживати наркотичні засоби) фармакологічні та інші речовини, що при введенні в організм спричинюють тимчасове підвищення активності його. Застосовують у медицині. Вживання засобів Д. у спорті заборонено.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. допінг — Стимулювання психофіз. активності спортсмена забороненими методами та фармакологічними препаратами; вживання д. суперечить ідеї спорту і заборонене міжнародними федераціями спорту; виявлення д. у спортсмена призводить до дискваліфікації (тимчасової або довічної).  Універсальний словник-енциклопедія