діафіз

діафі́з

(від грец. διάφυσις – проміжок)

середня частина довгих трубчастих кісток (між двома епіфізами).

Значення в інших словниках

1. діафіз — -а, ч. Середня частина трубчастих кісток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. діафіз — ДІАФІ́З, у, ч., анат. Середня частина трубчастої кістки, розміщена між двома епіфізами. Діафіз утворений переважно компактною кістковою речовиною (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах