діафіз

ДІАФІ́З, у, ч., анат.

Середня частина трубчастої кістки, розміщена між двома епіфізами.

Діафіз утворений переважно компактною кістковою речовиною (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. діафіз — -а, ч. Середня частина трубчастих кісток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. діафіз — діафі́з (від грец. διάφυσις – проміжок) середня частина довгих трубчастих кісток (між двома епіфізами).  Словник іншомовних слів Мельничука