діафіз

діа́фіз

-а, ч.

Середня частина трубчастих кісток.

Значення в інших словниках

1. діафіз — ДІАФІ́З, у, ч., анат. Середня частина трубчастої кістки, розміщена між двома епіфізами. Діафіз утворений переважно компактною кістковою речовиною (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. діафіз — діафі́з (від грец. διάφυσις – проміжок) середня частина довгих трубчастих кісток (між двома епіфізами).  Словник іншомовних слів Мельничука