емітер

емі́тер

(англ. emitter, від лат. emitto – випускаю, випромінюю)

1. Випромінювач.

2. Електрод, який є джерелом електронів внаслідок нагрівання його, діяння електричного поля тощо.

Значення в інших словниках

1. емітер — емі́тер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. емітер — Эмиттер — emitter — Emitter — 1) Випромінювач. 2)Електрод, який є джерелом електронів внаслідок його нагрівання, при дії електричного поля тощо.  Гірничий енциклопедичний словник
3. емітер — -а, ч., спец. 1》 Випромінювач. 2》 Електрод, який є джерелом електронів унаслідок його нагрівання, впливу електричного поля тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. емітер — ЕМІ́ТЕР, а, ч., фіз. 1. Випромінювач. 1948 р. В. Шоклі у своєму першому транзисторному патенті запропонував використати широкозонний емітер (із журн.).  Словник української мови у 20 томах