емітер
емі́тер
(англ. emitter, від лат. emitto – випускаю, випромінюю)
1. Випромінювач.
2. Електрод, який є джерелом електронів внаслідок нагрівання його, діяння електричного поля тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- емітер — емі́тер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- емітер — Эмиттер — emitter — Emitter — 1) Випромінювач. 2)Електрод, який є джерелом електронів внаслідок його нагрівання, при дії електричного поля тощо. Гірничий енциклопедичний словник
- емітер — -а, ч., спец. 1》 Випромінювач. 2》 Електрод, який є джерелом електронів унаслідок його нагрівання, впливу електричного поля тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- емітер — ЕМІ́ТЕР, а, ч., фіз. 1. Випромінювач. 1948 р. В. Шоклі у своєму першому транзисторному патенті запропонував використати широкозонний емітер (із журн.). Словник української мови у 20 томах