емітер

емі́тер

-а, ч., спец.

1》 Випромінювач.

2》 Електрод, який є джерелом електронів унаслідок його нагрівання, впливу електричного поля тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емітер — емі́тер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. емітер — Эмиттер — emitter — Emitter — 1) Випромінювач. 2)Електрод, який є джерелом електронів внаслідок його нагрівання, при дії електричного поля тощо. Гірничий енциклопедичний словник
  3. емітер — ЕМІ́ТЕР, а, ч., фіз. 1. Випромінювач. 1948 р. В. Шоклі у своєму першому транзисторному патенті запропонував використати широкозонний емітер (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. емітер — емі́тер (англ. emitter, від лат. emitto – випускаю, випромінюю) 1. Випромінювач. 2. Електрод, який є джерелом електронів внаслідок нагрівання його, діяння електричного поля тощо. Словник іншомовних слів Мельничука