еректор

ере́ктор

(англ. erector, від лат. erigo – ставлю прямо, підіймаю, напружую)

пересувний пристрій для механізованого встановлення тюбінгів або блоків (I 5) при спорудженні тунелів, шахт.

Значення в інших словниках

1. еректор — ере́ктор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. еректор — -а, ч. 1》 мед. Спеціальний пристрій, що дозволяє ввести чоловічий статевий член у піхву за відсутності ерекції. 2》 біол. М'яз, що випрямляє яку-небудь частину тіла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. еректор — ЕРЕ́КТОР, а, ч. 1. анат. М'яз, який випрямляє яку-небудь частину тіла. Еректори хребта, розташовані вздовж і між хребцями, утримують спину та верхній плечовий пояс (з навч. літ.). 2. Пристрій для лікування порушень ерекції (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах