Значення в інших словниках
-
еректор —
-а, ч. 1》 мед. Спеціальний пристрій, що дозволяє ввести чоловічий статевий член у піхву за відсутності ерекції. 2》 біол. М'яз, що випрямляє яку-небудь частину тіла.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
еректор —
ЕРЕ́КТОР, а, ч. 1. анат. М'яз, який випрямляє яку-небудь частину тіла. Еректори хребта, розташовані вздовж і між хребцями, утримують спину та верхній плечовий пояс (з навч. літ.). 2. Пристрій для лікування порушень ерекції (у 1 знач.).
Словник української мови у 20 томах
-
еректор —
ере́ктор (англ. erector, від лат. erigo – ставлю прямо, підіймаю, напружую) пересувний пристрій для механізованого встановлення тюбінгів або блоків (I 5) при спорудженні тунелів, шахт.
Словник іншомовних слів Мельничука