еруптивний

ерупти́вний

(лат. eruptus, від erumpo – вириваюсь назовні)

вивержений, вулканічного походження.

Значення в інших словниках

1. еруптивний — Ерупти́вний: — бурхливий, вибуховий [25] — несподіваний, безладний [XVIII] Тільки високий артистичний такт наказує йому здержувати пориви свого індивідуального чуття, не виявляти їх безпосередньо, в безладній, еруптивній, розчіхраній формі...  Словник з творів Івана Франка
2. еруптивний — ерупти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. еруптивний — -а, -е. 1》 Вивержений, вулканічного походження. 2》 мед. Такий, що стосується висипу; такий, що характеризується висипом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. еруптивний — ЕРУПТИ́ВНИЙ, а, е. 1. геол. Який має вулканічне походження; вивержений. Еруптивні породи. 2. астр. Стос. до ерупції (у 1 знач.). За активністю протуберанці поділяють на спокійні та еруптивні (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах