еруптивний

ерупти́вний

-а, -е.

1》 Вивержений, вулканічного походження.

2》 мед. Такий, що стосується висипу; такий, що характеризується висипом.

Значення в інших словниках

1. еруптивний — Ерупти́вний: — бурхливий, вибуховий [25] — несподіваний, безладний [XVIII] Тільки високий артистичний такт наказує йому здержувати пориви свого індивідуального чуття, не виявляти їх безпосередньо, в безладній, еруптивній, розчіхраній формі...  Словник з творів Івана Франка
2. еруптивний — ерупти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. еруптивний — ЕРУПТИ́ВНИЙ, а, е. 1. геол. Який має вулканічне походження; вивержений. Еруптивні породи. 2. астр. Стос. до ерупції (у 1 знач.). За активністю протуберанці поділяють на спокійні та еруптивні (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. еруптивний — ерупти́вний (лат. eruptus, від erumpo – вириваюсь назовні) вивержений, вулканічного походження.  Словник іншомовних слів Мельничука