1. Великий тлумачний словник сучасної мови

еруптивний

ерупти́вний

-а, -е.

1》 Вивержений, вулканічного походження.

2》 мед. Такий, що стосується висипу; такий, що характеризується висипом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еруптивний — Ерупти́вний: — бурхливий, вибуховий [25] — несподіваний, безладний [XVIII] Тільки високий артистичний такт наказує йому здержувати пориви свого індивідуального чуття, не виявляти їх безпосередньо, в безладній, еруптивній, розчіхраній формі... Словник з творів Івана Франка
  2. еруптивний — ерупти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. еруптивний — ЕРУПТИ́ВНИЙ, а, е. 1. геол. Який має вулканічне походження; вивержений. Еруптивні породи. 2. астр. Стос. до ерупції (у 1 знач.). За активністю протуберанці поділяють на спокійні та еруптивні (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. еруптивний — ерупти́вний (лат. eruptus, від erumpo – вириваюсь назовні) вивержений, вулканічного походження. Словник іншомовних слів Мельничука