еруптивний

ерупти́вний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еруптивний — Ерупти́вний: — бурхливий, вибуховий [25] — несподіваний, безладний [XVIII] Тільки високий артистичний такт наказує йому здержувати пориви свого індивідуального чуття, не виявляти їх безпосередньо, в безладній, еруптивній, розчіхраній формі... Словник з творів Івана Франка
  2. еруптивний — -а, -е. 1》 Вивержений, вулканічного походження. 2》 мед. Такий, що стосується висипу; такий, що характеризується висипом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. еруптивний — ЕРУПТИ́ВНИЙ, а, е. 1. геол. Який має вулканічне походження; вивержений. Еруптивні породи. 2. астр. Стос. до ерупції (у 1 знач.). За активністю протуберанці поділяють на спокійні та еруптивні (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. еруптивний — ерупти́вний (лат. eruptus, від erumpo – вириваюсь назовні) вивержений, вулканічного походження. Словник іншомовних слів Мельничука