еруптивний
Ерупти́вний:
— бурхливий, вибуховий [25]
— несподіваний, безладний [XVIII] Тільки високий артистичний такт наказує йому здержувати пориви свого індивідуального чуття, не виявляти їх безпосередньо, в безладній, еруптивній, розчіхраній формі; але поет в ньому знає, іцо чуття — то найвищий скарб, властива суть поезії; поет і артист борються в його нутрі довго і важко, доки плинне еруптивне чуття не переллється, не скристалізується в чистий, ясний бурштин, не візьме на себе довершеного артистичного тіла [XVIII]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еруптивний — ерупти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- еруптивний — -а, -е. 1》 Вивержений, вулканічного походження. 2》 мед. Такий, що стосується висипу; такий, що характеризується висипом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еруптивний — ЕРУПТИ́ВНИЙ, а, е. 1. геол. Який має вулканічне походження; вивержений. Еруптивні породи. 2. астр. Стос. до ерупції (у 1 знач.). За активністю протуберанці поділяють на спокійні та еруптивні (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- еруптивний — ерупти́вний (лат. eruptus, від erumpo – вириваюсь назовні) вивержений, вулканічного походження. Словник іншомовних слів Мельничука