есквайр

есква́йр, сквайр

(англ. esquire, від лат. squtarius – щитоносець)

1. У феодальній Англії прапороносець, пізніше – одне з нижчих дворянських звань.

2. У США та Великобританії почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури і старшим урядовцям.

Значення в інших словниках

1. есквайр — есква́йр іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. есквайр — -а, ч. 1》 У середньовічній Англії – прапороносець, згодом – одне з нижчих дворянських звань. 2》 У США та Великій Британії – почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури і старшим урядовцям; сквайр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. есквайр — Пан (високоповажний)  Словник чужослів Павло Штепа
4. есквайр — ЕСКВА́ЙР, а, ч. 1. У феодальній Англії — прапороносець, пізніше — одне з нижчих дворянських звань. 2. У США та Великобританії — почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури та старшим урядовцям.  Словник української мови в 11 томах